Будуть гнізда – буде качка.

20.02.2022

У 2022 році мисливцями ТМР “Уманське” відновлюються старі та встановлюються нові штучні гнізда для водоплавної дичини, з урахуванням та виправленням помилок попереднього року.

Штучні гнізда влаштовуються з метою забезпечення можливості гніздування водно-болотяних птахів на тій чи іншій території, тобто збільшення  гніздопридатної площі, та з метою захисту кладок від хижаків, ворон, сріблястих мартинів, а також від заливання водою та інших пошкоджень. Шляхом влаштування штучних гнізд чисельність названих видів вже за рік можна збільшити в п’ять і більше разів. В окремих угіддях щільність гніздування може бути забезпечена до рівня 120-200 гнізд на 1 га.

Послабити негативну дію коливання рівня води можна шляхом влаштування плаваючих гнізд.  Плаваючих гнізд має бути не менше 3-5 гнізд  на 10 га угідь.

В умовах кожного конкретного господарства необхідний пошук та вибір найбільш прийнятної конструкції штучного гнізда. При цьому слід мати на увазі, що ефект від застосування штучних гнізд може бути помітний не відразу, а через 2-3 роки, коли сформується відповідне поголів’я птахів, що освоїли гнізда, або і вивелися в них.

Загальні вимоги до штучних гнізд:

  • добре маскування (качка має підпливати до гнізда непомітно) відсутність просвітів, через які кладку яєць можуть легко виявити ворони, хижі птахи;
  • напрямок вхідного отвору до води;
  • гнізда на воді встановлюють тільки там, де немає хвиль;
  • раз на місяць штучні гнізда оглядають, при потребі ремонтують;
  • відстань між гніздами 10-20 м і більше, визначається наявністю сприятливих місць для розміщення гнізда.

Штучні гнізда влаштовують, переважно, на відтворювальних ділянках, на острівцях, в першу чергу в місцях з мінімальною дією фактора турбування. Важливо, щоб для птахів вони були зручними і привабливими, недоступними для хижаків. Встановлюють їх заздалегідь, до весняного прильоту птахів, розміщують залежно від конкретних умов: на воді, над водою, на землі, над землею. При правильному влаштуванні і розміщенні, штучні гнізда заселяються на 70-95%. Облік заселення гнізд слід проводити після виведення пташенят – за залишками шкаралупи яєць.

Штучне гніздо будь-якого типу повинно бути не тільки привабливим для птаха але і надійно оберігати кладку від сірої ворони, очеретяного луня, сріблястого мартина, великого яструба, хижих ссавців (лисиця, єнотовидний собака та ін.). Від ворон може гинути 30-40% кладок. Загалом загибель кладок від пернатих та інших розбишак може досягати 50-70%.

Потрібно мати на увазі, що найбільшу шкоду наносять сірі ворони в період вигодовування молодняку. Вони нападають не тільки на пташенят, але й на дорослих птахів. Тому боротьбу з сірою вороною найбільш доцільно проводити з початку гніздового періоду, тобто з квітня.

Способи боротьби з сірою вороною: руйнування гнізд, пряме знищення (зокрема відстріл з допомогою макета пугача, ворони злітаються до нього), відловлення пастками, відлякування. Рекомендують ще натягування над качиним гніздом волосіні або ниток, це лякає ворон. Якщо відстріл та відлякування ворон проводити з демонструванням при цьому яскравих, помітних предметів, наприклад кольорових кульок, то в майбутньому уже самі ці предмети, виставлені в оглядових точках будуть відлякувати ворон.  

Неприпустимим є осушення дрібних водойм, випалювання трави по берегах водойми і сухого очерету на самій водоймі. Небажаний випас худоби на заливних луках, косити сіно в таких місцях рекомендується як найпізніше. При встановленні шкідливої діяльності в конкретному господарстві лисиць, єнотовидних собак, ворон, очеретяного луня, інших хижаків і схильних до хижацтва тварин, слід обмежувати їх чисельність. На території, що прилягає до водоплавних угідь, підлягають знищенню бродячі собаки і коти.

Треба не випускати з поля зору й інші аспекти діяльності, направленої на збереження та забезпечення захисних властивостей угідь та їх гніздопридатності, зокрема:

  • виділення і охорона гніздових ділянок в місцях масового гніздування водно-болотяних птахів;
  • охорона гнізд від руйнування, в тому числі при різноманітних лісогосподарських і сільськогосподарських роботах;
  • заборона використання собак при випасанні худоби на луках і в лісі;
  • заборона лову риби в межах гніздових ділянок на час гніздування;
  • обмеження перебування моторних човнів;
  • збереження минулорічної некошеної трави, в якій люблять влаштовувати гнізда качки;
  • вирубка дерев на яких люблять сидіти, видивляючи здобич, ворони і деякі хижі птахи;
  • очищення плес від техногенного і побутового сміття;

Заходи по охороні і відтворенню ресурсів водоплавних птахів на гніздових територіях повинні поєднуватися з їх охороною при перельотах та в місцях зимування.

Там, де природних чи штучно викладених кормів вдосталь, качки можуть триматися до пізньої осені. Для викладання корму (зерна, зерновідходів, макухи, жолудів і т.п.) споруджують годівницю: дерев’яний щит, розміром 2×2 м з невисокими бортиками, встановлюється у похилому положенні (дві третини під водою на глибині 10-20 см, третина – над водою) на кілках, забитих у дно водойми. В перші дні корм розкладають по всьому щиті, пізніше тільки на тій частині, що знаходиться у воді — в цьому випадку корм буде доступний тільки качкам. На березі для качок зернову суміш (на день 80-100 г на качку) викладають в лотки.

На незамерзаючих внутрішніх водоймах зимують качки, лиски та інші водоплавні птахи. При суворих зимах вільними від крига залишаються, переважно, глибоководні ділянки водойм з малим запасом корму, птахи на них самостійно прогодуватися не можуть. Щоб забезпечити вдале зимування, на льоду біля самої води потрібно встановлювати снопики зернових рослин або розсивати зерно, зерновідходи, тощо. Захід сприяє формуванню місцевих зимуючих популяцій качок. Тож ні пуха, ні пера друзі.

Залишити відповідь